Сайт працює з благословення Преосвященнішого Володимира
Єпископа Володимир-Волинського і Ковельського.
ГОЛОВНА СВЯЩЕНИКИ Гостьова книга 
шАЦЬК
зАБУЖЖЯ
ОСТРІВЯ
ПІЩА
ПУЛЕМЕЦЬ
ПУЛЬМО
РОСТАНЬ
сМОЛЯРИ СВІТЯЗЬКІ
СТОЛиНСЬКІ СМОЛЯРИ
світязький монастир
 православний календар
44000, Волинська обл.,

смт. Шацьк вул., Незалежності 28б

Шацьке благочиння

смт. Шацьк

Свято-Різдво-Богородична церква

фото галерея

Новозбудована церква відтворює в своїй архітектурі характерні стилістичні ознаки класицизму. Будівля складається з високого, квадратного в плані неба з двома (південним і північним) боковими порталами, прямокутного, розміщеного до заходу від нефа бабинця з двома симетрично розміщеними баштами (на південь і північ від бабинця), а також мініатюрного напівциліндричного об'єму апсиди, прилеглого до центрального   приміщення   зі   сходу.   Особливістю   об'ємного   вирішення

споруди являється поступове нарощування маси в західному напрямку (від апсиди до двох фланкуючих головний вхід башт), що переміщує основний акцент при сприйнятті споруди на його західний, вхідний фасад. Дякуючи цьому, композиція Шацької церкви набуває підкреслено асиметричний характер, який нагадує принципову схему вирішення двобаштових костелів барочної епохи. Своєрідність церкви полягає в тому, що ця, характерна для культових споруд XVIII ст. схема, інтерпретується не в барочних, а в класицистичних формах і деталях. Це проявляється в широкому використанні в оформленні фасадів горизонтального руста, куполів і віконних прорізів півциркульних контурів, характерних класицистичних фронтонів. Логічним розвитком фасадного принципу вирішення об'ємної композиції є розміщення церкви на невеликій площі так, що її двохбаштовий фасад закінчує перспективу зразу двох вулиць, які тут сходяться.

У 1854 році на території парафії проживало 9 католиків.

Клірова відомість за 1860 рік відмічає, що престол в церкві був один в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці з святкуванням Преподобного Онуфрія і Св. Мучениці Софії. В 1850 році складений опис церковному майну. У 1859 році в селі Шацьк відкрито однокласне сільське училище, в якому викладав Закон  Божий  священик В.  Герштанський.  Училище  реформоване у   1874 році.

Село Шацьк було центром волосного управління. На початку XX ст. парафія відносилась до 4-го округу Володимир-Волинського повіту, а з 1913 року - до 5-го округу. Престольне свято Різдва Богородиці завжди в Шацьку відзначали 8 вересня (за старим стилем). У 1905 році єпископ        Володимир-Волинський   Арсеній   відвідав   церкву   і   був   задоволений   її відмінним станом.

Більше 100 років з 1813 р. по 1914 р. в церкві служило чотири покоління священиків Герштанських.

Церква пережила першу світову війну. Після завоювання Західної України Польщею вона відносилась до Волинської єпархії Автокефальної православної церкви в Польщі.

З 1926 року мова проповідей велась у церкві на українській мові. В 1935 році церкву відвідав Владика Олексій (Громадський).

В 1939 році церква разом із всіма церквами повіту приєднана до Варшавської єпархії.

В другу світову війну від бомби загинув священик Платон Желчук.

З приходом радянської влади, церква – в складі Волинської єпархії Московського патріархату. У 1954 році було складено кошторис на капітальний ремонт церкви на суму 41862 крб. Знову почались релігійні утиски, обкладання податками, земля була повністю конфіскована, виконуючи рішення партії про атеїстичне виховання населення, рішенням Волинського облвиконкому № 696 від  13.ІХ.1963  року,  церква в смт. Шацьк була закрита, знята з реєстрації і віддана під склад комунгоспу. Частина ікон, богослужбових книг і начиння було передано на зберігання в церкву с. Світязь. Після закриття церкви місцева влада не знала як використати споруду храму і вона була закрита і руйнувалась аж до відновлення.

З початком перебудови в СРСР послабилась атеїстична пропаганда. В цей час у 1989 році була зареєстрована релігійна громада смт. Шацьк і в 1990 році розпочалась відбудова церкви. Основні роботи проводились за кошти парафіян, допомагав і місцевий колгосп «Україна».

Найбільш активну участь у відбудові церкви брали бригадир і перший староста Наумич Матвій, будівельник Кот Іван. Допомагали голова колгоспу Карпук Віктор, начальник Шацького міжколгоспбуду Власюк С.К.

25 червня 1994 року відбулось соборне богослужіння, яке провів благочинний Любомльської округи митрофорний протоієрей І.А. Лисенко разом зі священиками Любомльського району.

Церква була урочисто освячена 8 жовтня 1994 року, на свято преподобного Сергія Радонежского. На освяченні був єпископ Ніфонт. Церква за всі періоди свого існування назви не міняла. Приписних сіл до церкви немає, але більшість людей із сіл Вілиця, Плоске і Кропивники ходять до церкви в смт. Шацьк.

З 25.VI.1991 року в церкві вже почали проводити служби. В 1992 році церкву відвідав єпископ Варфоломій. На дзвіниці церкви знаходиться 4 дзвони, три сучасних, відлитих у Нововолинську. Частину ікон, книг і іншого начиння повернуто з церкви с. Світязь.

У вересні 1993 року під час хресного ходу в церкві Різдва Богородиці побувала чудотворна ікона Почаївської Божої Матері.

З 1996 року щорічно церкву відвідував архієпископ Симеон.

В 1962 році експедиція Львівського Національного музею взяла з церкви три ікони, а саме: «Св. Параскева П'ятниця» початку XVII ст., інв. № НМЛ-43379/ і-3123; «Зішестя в ад» XVII ст., інв. № НКЛ-43378/ і-3132; «Св. Григорій Двоєслов» XVIII ст.; інв. № НМЛ-43377/ і-3121.

Церква Різдва Богородиці є пам'яткою архітектури республіканського значення з 1951 року. Корисна площа приміщення – 158 м2. Земельна площа на 1951 рік складала 2305, 5 м2. (Із акту обстеження від 25.03.1951 р.)

В Любомльський краєзнавчий музей переданий Служебник кінця XVIII ст.

Сьогодні храм, старанням настоятеля прот. Миколи (Вихора) і громади, повністю відреставрований і знаходиться в доброму стані. В штат церкви входять староста, касир і регент хору. В 1996 році створене Шацьке благочиння, яке очолив настоятель церкви прот. Микола.

В колишньому приписному селі Мельники побудований свій мурований храм Св. Преподобної Анни, а в с. Плоске –  каплиця.

На селищному кладовищі захоронені 4 священики, які були настоятелями Шацької церкви: Герштанський Василь Павлович, помер у 1901 році; Ясієвич Федір Авксентійович, помер у 1901 році; Герштанський Йосип Васильович1914р, о. Яків Глинянко, помер у 2007р.

Недільну школу веде регент храму, кількість дітей – 15. Регулярно організовуються паломницькі поїздки до Почаєва, Зимно, Низкиничі.

22 серпня 2008р. в смт. Шацьк відбулось освячення прапора Шацького р-н. до дня незалежності України. На освячені були присутні представники влади, голови сільських рад і прихожани Різдво-Богородичної церкви. Освячення проводив благочинний Шацької округи прот. Микола, ієр. Іоанн Крошетецький і прот. Олександр Кликоцюк.

 

Список священиків церкви Різдва Богородиці

смт. Шацьк і відомі

роки їх служіння

 

1620 р. - Трифон, Давид;

1620-ті рр.   - Андрій;

1668-1669 рр. - Лобачевський Стефан;

по 1733 р.   - Щербенський Тимофій;

1779-1796 рр. - Баландович Петро Антонович;

1793 р. - Баландович Іван;

1796 р.    - опікав Єсевич Яків Михайлович;

з 13. IV. 1798 р.- 1804 р.   -Єсевич Яків Михайлович;

з 10.VII. 1813 р.- 1844 р. - Герштанський Павло Пилипович;

з 21.IX. 1848р.- по 1852 р.   -Герштанський Йосип Павлович;

з 23. ІІ.1852 р.- 1896 р.   - Герштанський Василь Павлович;

з 16.1.1901 р.- 1914р.   - Герштанський Йосип Васильович;

1923 р.- 1926 р.   - Домбровський Константан Ромуальдович;

1930 р.- 1934 р.    -Саковський Олексій;

з 5.Х.1934 р.- 1941 р.    - Желчук Платон Володимирович;

1947 р. - Саковський І.;

1954 р.   - Зелінський Аполлон Феодосієвич;

з 29. V.1956 р.- по 5.XI.1956 р.   - Лисенко Іван Андрійович;

з 5.ХІ.1956 р.- по 1963 р.   -Глинянко Яків;

з 28.V. 1991р. по т. ч. - Вихор Микола Володимирович.

           Використана література

Матеріал взято з наукової праці директора краєзнавчого музею м. Любомль Олександра Остапюка:   З ІСТОРІЇ  ЦЕРКВИ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СМТ. ШАЦЬК

 

  Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Дизайн Кликоцюк Є.В. © 2009 Всі права захищені 2009 http://sh-orthodox.org.ua/
Передрук інформації можливий тільки при наявності активного посилання на джерело!
Редактор прот. Олександр Кликоцюк